середа, 24 квітня 2019 р.


Участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тренди розвитку сервісної економіки: європейський досвід та стратегічні перспективи в Україні»
24 квітня 2019 року на базі торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету (м. Київ) взяла участь в II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні тренди розвитку сервісної економіки: європейський досвід та стратегічні перспективи в Україні».
В роботі конференції взяли участь 163 учасники як очної, так і заочної форми з 14 закладів вищої освіти 9 регіонів України.
На конференцію в заочній формі підготувала тези «Проблеми та перспективи туризму на Закарпатті», яка ввійшли до секції «Туристично-рекреаційний ринок: пошуки, проблеми, перспективи розвитку економіки туризму в сучасних умовах».
Після завершення конференції отримала сертифікат.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ТУРИЗМУ НА ЗАКАРПАТТІ

Розвиток туризму на Закарпатті є дуже перспективною та актуальною темою у зв’язку з тим, що область багата наявністю природно-ресурсного потенціалу для оздоровлення та санаторно-курортного лікування, а також  історико-культурною спадщиною.
Закарпаття – надзвичайна місцевість, має унікальне геополітичне та географічне положення. Межує на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході та півдні - з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Через географічні особливості Закарпаття з давніх-давен було зручним з’єднувальним шляхом між державами Північної та Південної, Східної та Західної Європи.
Туризм на Закарпатті має всі можливості для перспективного розвитку, тому що взимку приваблює туристів гірськолижними курортами, термальними водами, а в інші сезони - своїми зеленими лісами, чистим повітрям, мінеральними джерелами та красою Карпатських гір і полонин.
Для любителів гірськолижного спорту на Закарпатті є популярні гірськолижні курорти, такі як Драгобрат, Подобовець, Ізки, Синяк, Пилипець, Красія, Воєводино. Ці гірськолижні курорти мають свої гірськолижні траси, підйомники, пункти прокату спорядження.
Особливою популярністю серед туристів користуються термальні води, температура яких сягає від +18 до +80°C. Центрами термальних басейнів є Берегове, Косино та Велятино. Ці курортні містечка працюють цілорічно.
В Берегові термальний басейн наповнюється з гейзера кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвими водами високої мінералізації, які відновлюють нервову систему, лікуються серцево-судинні хвороби, болі у м’язах, покращують імунну систему, знімають безсоння, усувають шкірні захворювання, головні болі.
Термальні води Косино застосовують для лікування хвороб опорно-рухового апарату, наслідків після отримання різних травм кісток та м’язів та дають хороший результат у виведенні солі з нирок.
Велятино відоме своїми термальними водами із вмістом брому та йоду, що мають заспокійливий ефект на людське тіло та організм.
Також Закарпаття приваблює туристів своїми старовинними замками та пам’ятниками архітектури.
Загалом відзначимо, що на території Закарпаття є будівлі і руїни 12 середньовічних замків, зокрема:
1. Ужгородський (м. Ужгород) – XI ст., нині музей;
2. Мукачівський (м. Мукачево) – XI ст., нині музей;
3. Невицький (с. Невицьке Ужгородського району) – руїни, XIII – XVII ст.;
4. Середнянський (смт. Середнє Ужгородського району) – руїни, XII – XVIII ст.;
5. Чинадієвський (смт. Чинадієво Мукачівського району) – паркова споруда,          XV ст.;
6. Бронецький (с. Бронька Іршавського району) – залишки, XIII – XIV ст.;
7. Квасівський (с. Квасово Берегівського району) – руїни, XII – XVI ст.;
8. Боржавський (с. Вари Берегівського району) – залишки, XI – XVII ст.;
9. Королевський (смт. Королево Виноградівського району) – руїни, XII – XVII ст.;
10. Виноградівський (м. Виноградів) – руїни, XI – XVI ст.;
11. Хустський (м. Хуст) – руїни, XIX – VIII ст.;
12. Вишківський (смт. Вишково Хустського району) – залишки, XIII – XIV ст. [1].
На Закарпатті в передмісті Ужгорода зберігся найдавніший на Закарпатті храм - ротонда, який датується XII-XIII ст., де значну історико-художню цінність  в інтер’єрі мають фрески XIV ст.
 В Ужгороді під відкритим небом знаходиться музей-скансен народної архітектури та побуту XVII ст. по 40-і pp. XX ст., де представлені споруди всіх районів області, характерні для українських, румунських і угорських поселень Закарпаття, а саме 7 садиб, 6 житлових будівель із хатнім начинням, предметами повсякденного вжитку, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма.  
Восени регіон приваблює туристів цвітінням шафрану, магнолії та «Долиною нарцисів». В квітні найбільша кількість туристів приїжджає до Ужгорода на щорічний фестиваль «Сакура-фест», щоб помилуватися цвітінням японської вишні.
Також родзинкою Закарпаття є Озеро Синевир, де створено Національний природний парк «Синевир» та «Музей лісу і сплаву». Це єдиний музей такого профілю в Європі та один із двох у світі.
Для приваблення українських та іноземних туристів розроблено та створено тематичні туристичні маршрути, такі як: «Закарпатський туристичний винний шлях», «Карпатська Україна», «Закарпатський туристичний гастрономічний шлях», військовий туристичний маршрут «Лінія Арпада», туристичний маршрут «Гуцульськими стежками», тематичні маршрути «Солодкий шлях», «Медовий шлях», «Замки Закарпаття», «Дерев’яні храми Закарпаття», «Монастирі Закарпаття» та інші [3].
Але, не зважаючи на всі вище наведені перспективи туризму, на Закарпатті, все ж таки є багато проблем які потребують вирішення. Зокрема:
- не вирішена проблема транспортного сполучення з туристичними об’єктами, адже більша частина доріг ще потребують капітального ремонту, фінансування та інвестицій, яких надто мало чи практично немає взагалі;
- більшість готелів та туристичних комплексів потребують реконструкції та оновлення матеріально-технічної бази;
-  не раціональне використання туристичних та рекреаційних ресурсів краю та об'єктів історико-культурної спадщини;
- невисокий рівень презентації області як туристичного регіону на національних та міжнародних туристичних ярмарках;
-  мала кількість щорічних випусків інформаційних видань про туристично-рекреаційну індустрію області;
- відсутність маркованих маршрутних трас (інформаційних табличок);
- негативний вплив на розвиток туризму має економічна та політична нестабільність;
- не удосконалена система управління підприємствами туристичної сфери;
- немає чіткого та надійного правового поля, здатного забезпечити захист прав власника;
- тільки приблизно десять відсотків туристичних підприємств області професійно займаються в’їзним туризмом. Усі інші працюють на виїзний туризм;
- невисокий професійний рівень працівників туристично-рекреаційної сфери, велика плинність кадрів;
- немає обміну досвідом в сфері туризму та курортів з іноземними колегами;
- в деяких районах Закарпаття слабо розвинені умови для впровадження інноваційних технологій.
Отже, слід зазначити, що роботи для покращення умов, якості обслуговування в сфері туризму є однозначно багато, але Закарпаття має свої тенденції та особливості, які надають можливості для розвитку туризму в цьому регіоні - це унікальність природних ландшафтів, цікаві туристичні місця та об’єкти, рекреаційні комплекси та курорти.
Туризм в Закарпатській області повинен стати джерелом поповнення державного та місцевого бюджетів та задовольняти туристів повноцінним відпочинком і оздоровленням.
Туристичний потенціал цього краю багатий і його слід розвивати. На найближче майбутнє потрібно звернути увагу на налагодження конкурентоспроможного ринку рекреаційних послуг шляхом модернізації наявної відпочинкової інфраструктури та поширення малих форм рекреації, зокрема сільського зеленого туризму.

Список використаних джерел

1.     Бурлака Катерина. Проблеми та перспективи організації історичного туризму на Закарпатті // Східно-європейський історичний вісник. - 2017 - Режим доступу: http://eehb.dspu.edu.ua/article/view/111472/110134
2.     Сизоненко В.І. Проблеми та перспективи розвитку туризму на Закарпатті // Студентський науковий вісник «Керівник. ІНФО». - Режим доступу: http://kerivnyk.info/2016/12/syzonenko.html
3.     Шандор Ф. Різновиди туризму в Закарпатті. / ЗаКарпатія, Агенція досліджень “Карпатія”, заКарпатія-портал. - 2014 - Режим доступу: http://www.zakarpatia.com/?p=2255 
4.     Січка І.І. Туристично-рекреаційний потенціал Закарпаття та проблеми інвестиційного забезпечення регіону/ Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. - 2011 - Вип.2(34). Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/sichka.htm


Немає коментарів:

Дописати коментар